ПРОШЛИ ГОДА НА ЖИЗНИ ПОВОРОТАХ,
И ТАК НЕ ХОЧЕТСЯ СМОТРЕТЬ НАЗАД.
ТАМ ПОЗАДИ РАССЫПАННЫЕ ЗВЁЗДЫ,
КАК ГОЛОВНИ ДЫМЯЩИЕ ЛЕЖАТ.
И ПОЗАДИ, И ВПЕРЕДИ НЕНАСТЬЯ,
ВЕСЬ ПУТЬ МОЙ СРЕДИ ТЕРНИЕВ ИДЁТ.
КАК СКАЗАНО ВСЕМ НАМ ЕКЛЕЗИАСТОМ,
ЧТО В СУЕТЕ,ВСЯ ЖИЗНЬ НАША ПРОЙДЁТ.
О СОТВОРИ ГОСПОДЬ МНЕ СЕРДЦЕ МУДРОЕ,
ЧТОБ Я МОГЛА ИСЧИСЛИТЬ ТАК ГОДА.
ЧТОБ БЫТЬ ВСЕГДА МНЕ ВЫШЕ СУЕТНОГО,
И НА ТЕБЯ ВСЕМ СЕРДЦЕМ УПОВАТЬ.
ЧТОБ БЫТЬ НЕ РАСТОЧИТЕЛЬНОЙ ГОДАМИ,
И ДНЁМ И ЧАСОМ, МИНУТОЙ ДОРОЖИТЬ.
ЧТОБ НАПОЛНЯЛАСЬ ЧАША ФИМИАМОМ,
МОИХ МОЛИТВ, У НОГ ТВОИХ СВЯТЫХ.
Я НЕ ХОЧУ ДАВАТЬ УСТАМ ПОКОЯ,
ЧТОБ ПРОСЛАВЛЯТЬ МНЕ ДИВНОГО ТЕБЯ.
ЧТОБЫ ТВОЕЙ ВСЕГДА ГОРЕТЬ СВЕЧОЮ,
И ПЛОТИ ГРЕШНОЙ МНЕ НЕ УГОЖДАТЬ.
ДАЙ ПОМЫШЛЕНЬЕ ТОЛЬКО МНЕ О ГОРНЕМ,
СВОЙ ВЕЧНЫЙ МИР МНЕ В СЕРДЦЕ ПОСЕЛИ.
ПУСТЬ БУДЕТ ЖИЗНЬ КАК ПАДАЮЩИЕ ЗВЁЗДЫ,
НО ДУХ, КАК ГОЛУБЬ НАД ЗЕМНЫМ ПАРИТ.
ЧТО БЫ ПРОШЛА Я ЖИЗНЬ БЕЗ СОЖАЛЕНЬЯ,
КАК ПО УГЛЯМ ГОРЯЩИМ ПРОШАГАТЬ.
ТЫ ЖИЗНЬ МОЮ ЗДЕСЬ ПОСЕЛИЛ ВО ВРЕМЕНИ,
ДЛЯ ЦАРСТВА ВЕЧНОГО МЕНЯ, ЧТОБ ИСПЫТАТЬ.
И ТЫ ПРОВЕРИШЬ, ЧТО ДЛЯ МЕНЯ ДОРОЖЕ,
ЗЕМНАЯ ЖИЗНЬ, УСТРОЙСТВО ИЛЬ КОМФОРТ.
ИЛИ МОЙ ДУХ, В СТРЕМЛЕНИИ К ВЫСОТАМ,
ЗЕМНОЕ ПОПИРАЯ, ДЛЯ НЕБА ВОЗРАСТЁТ.
Я ВОССТАЮ НАД ПЛОТИ ВОЖДЕЛЕНЬЕМ,
И ДУХОМ ПОБЕЖДАЮ, Я ЖИЗНИ СУЕТУ.
ПЛОТЬ СЛОВНО ПЛАТЬЕ, УГОТОВАННОЕ ТЛЕНЬЮ,
НО ДУХ ПРЕОБЛАДАЕТ, ДЕНЬ ОТО ДНЯ РАСТЁТ.
ТЫ НЕБЕСА ГОТОВИЛ НЕ ДЛЯ ПЛОТИ,
И ПОМЫШЛЕНЬЯМ О ЗЕМНОМ ТАМ МЕСТА НЕТ.
ЧТОБ НЕ ЯВИЛАСЬ БОЛЬШЕ В НЕБЕ ГОРДОСТЬ,
ЧТОБ ВО ВСЕЛЕННОЙ НЕ РОДИЛСЯ БОЛЬШЕ ГРЕХ.
ПУСТЬ РАССЫПАЮТСЯ ЗЕМНЫЕ ЗВЁЗДЫ,
И ПУСТЬ КАК ГОЛОВНИ ДЫМЯЩИЕ ЛЕЖАТ.
ЧТОБ НИКОГДА НЕБЕСНЫЕ НЕ ПАЛИ ЗВЁЗДЫ,
ТВОРЕНЬЮ ПРЕД ТВОРЦОМ, ЧТОБ БОЛЬШЕ НЕ ВОССТАТЬ.
Галина,
UK
Отец, во имя Иисуса я смиренно прихожу с прошением к Твоему престолу. Я хорошо знаю, что я совершенно беспомощна в стороне от Тебя. Я понимаю, что все слова этих произведений бесполезны до тех пор, пока Ты не совершишь Свою работу над ними. Поэтому благоговейно прошу Тебя послать впереди моих произведений Святого Духа, чтобы Он мощно работал в разуме и сердце читателей. Позволь благословенному Святому Духу делать Своё дело, несмотря на мое несовершенство. Позволь Ему дать читателям способность понимать их, позволь Ему взрастить в их сердце жажду постоянно углубляющегося познания Тебя и того сокровища, которое сокрыто во Христе Иисусе.
Да пребудет вовеки Твоя сила, слава и честь! Аминь.
Желающие читать мои новые публикации, могут найти их на следующих сайтах:
http://www.liveinternet.ru/users/galinychka1/profile
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.