Луч света от луны проник в окно...
О, я знаком с лучом уже давно.
Но с неба луч, что истину несёт,
Моя душа всё ждёт, всё ждёт, всё ждёт...
Как я завидовал всем, кто имел успех,
Кто не лишён был и земных утех.
Пути мои давно ушли во тьму...
Не знаю я: когда и почему?
Когда-то знал я Бога близко так:
И радость в сердце, слава на устах!
Но пренебрёг... И, меряя пути,
Избрал корыстный - сладкий для души.
Тот путь был ярок и имел успех
В моём воображеньи среди тех,
Кто нёс отраду для моей души,
Кем я манипулировать решил.
Что это - дети Божьи, думать я
Не захотел. Но есть на всё Судья,
Кто полномочен наказать за зло,
Что камнем мне на сердце наросло.
Не им я делал зло - Тебе, Творец,
Ведь Ты такой же и для них Отец.
Зеницу ока Бога своего
Коснулся я нечистою рукой.
Но Ты послал мне Своего раба,
Чтобы любовь Твоя мне сердце жгла,
Чтобы спасти меня из злых оков,
Чтоб перестал я падать в мрачный ров.
Раба избил я, Боже, Твоего,
Раздел при всех и насмеялся зло.
Твою любовь я с грязью затоптал;
Но раб тот всё простил, любил и ждал...
Он ждал: когда ж откроются глаза, -
И я увижу, что я гнал Христа, -
И покаянья мощная рука
Избавит душу от темницы зла!
А я в молчании... Такая тьма вокруг,
Что я не знаю: кто мой враг, кто - друг...
И не друзей считаю за друзей.
И заклеймён раб мною, как злодей!
В моей беде его я обвинил.
А он молил, - я ж грубо говорил.
Его в душе я сильно презирал, -
А он в проломе за меня стоял!
Как часто враг шёл на него волной,
А он стоял и за меня стеной.
Какую боль ему я причинял!..
Но я не знал! Я ничего не знал!
Его я видел через призму лжи, -
И поменялись все мои межи.
Я делал зло, - и встретил тесноту,
А в сердце думал, что служу Христу.
А Друг-Иисус стучался сильно в дверь,
Но предпочёл я жить среди потерь.
Религией я веру заменил, -
И не Христос, а зверь во мне ожил!
Где я теперь? - Не в Царстве я Его,
И тьма кругом, не видно ничего...
А с неба луч, что истину несёт,
Моя душа всё ждёт, всё ждёт, всё ждёт...
___________________________________
Другие стихи и Библейские работы,
которыми вдохновил меня Господь, также
опубликованы на моей страничке в Стихи.ру
по адресу:
https://www.stihi.ru/avtor/inna7257
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.